17.11.2016 в 15:27
Пишет Lanaleleka:Це прекрасноURL записи
В автобус "Калуш-Львів" (із зупинками у Моршині та Стрию і саме в такій послідовності) заходить бабуся і одразу до водія:
- "Шоферунцю, як буде Моршин скажете мені, га? Я туткаво буду м сиділа..."
Водій: - "Добре, бабцю, добре, скажу. Сідайте і не переживайте!"
Бабуся: - "Лиш би с те не забули..."
Водій: - "Та не забуду, бабцю, сідайте, все буде добре!"
Людей в автобусі було небагато, водій більше нікого не чекав, швидко рушили, швидко приїхали в ... Стрий! І тут бабуся, невпевнено так:
- "Шоферунцю, то вже є Моршин?"
Німа сцена. Водій і всі пасажири, які чули попередню розмову, присоромлено згадують, що під час зупинки в Моршині ніхто вголос не сказав слово "Моршин". Німа сцена затягувалась... і тут водій, піднявши очі догори, почухавши чуба, глянувши на годинник і щось собі тихо промовивши, закрив двері, розвернув автобуса і попрямував назад, в Моршин. Дорога не така уже й далека, кілометрів 10, проте, якщо в якійсь інший ситуації це б викликало гнівний спротив пасажирів, тепер ніхто не заперечував, усі відчували певну винуватість перед бабусею. Приїхавши в Моршин і відкривши двері, водій, якось навіть так святково, промовив:
- "Все бабцю, то є Моршин, виходьте!"
Бабуся: - "Та ні, шофернунцю, мені не треба у Моршин. Я до Львова їду!"
Водій втратив дар мови, у пасажирів заокруглились очі, німа сцена у квадраті...
А бабуся продовжує: - "Дєкую вам шоферунцю, що нагадалисте мені," - і почавши копирсатися у своїх пакунках, - "Мені моя донька у Калуші наказувала, аби я таблєтку випила через півтори години. Але я той дзигарок не ношу... То вна мені казала, аби я таблєтку випила якраз у Моршині. То я зараз ту таблєтку знайду і вип'ю. Дай вам здоров'я, шоферунцю, що с ти не забули і нагадали старій".
Хтось пирснув першим, хтось другим, водій засміявся останнім, але усі реготали аж до Львова. Лиш одна бабуся не розуміла, чому всі себе так дивно поводять...
Іван Семенович Нечуй-Левицький дуже любив гуляти Хрещатиком.
Вийде, бува, увечері, парасольку під пахву візьме, цигарку од Fresh запале і чимчикує собі. А як даму яку гарненьку перестріне то обов'язково комплімента зробе і в профіль повернеться, аби бачила як йому бороду в новому барбершопі зробили. А як молодих письменників спіткає, так зразу їм адреси диктувать береться - де кімнати дешеві знять можна, який часопис зараз за тисячу знаків більше плате і хто з Терещенків більшого гранта на пропій душі дає. А то в нового коворкінга на Прорізній зайде і джигунів тамтешніх Леонтовича співать юними смішними голосами заставе.
А раз вертавсь пізно ввечері, аж тут з підворотні молоді письменники Микитенко та Панч вибігають. Та й ну приставати:
- А здоров, діду. Рукопис на почитать єсть?
- так нема ж - одвіча Семенович. - всьо в друк оддав. Всі сюжетні лінії і метафори в Кайдашеву сім'ю вкинув. Читали, хлопці? Хочете підпишу?
- Не мороч нам голови, діду. - кажуть молоді письменники. - Давай шо єсть, бо щаз такі Бієвці тобі зробим, шо на голові цілі Семигори виростуть.
Зітхнув Семенович та й вийняв з-за халяви рукопис, котрий саме для таких випадків носив. Вхопили того манускрипта молодики, підбігли під фонарь вуличний, три сторінки проскролили та й й ну лаяться:
- Ніякої в тебе совісті, товаріщ Левицький. Сам класик, через 30 літ в хрестоматіях будеш, а пишеш як інфоволонтьор який. Де красота, де ікебана, в кого ми ідеї красти будем?
- Так у товаріща Горького ж. - одвіча Левицький. - І вопше, хлопці, шо ви заморочуєтесь? Ви ж соцреалісти, вам уміть писать по чину не положено.
Взлостились тоді Микитенко з Панчем, вихопили нунчаки і ніж-бабочку та й хтіли вже пана Йвана порішити. Аж чують - гупає щось на сусідній вулиці. А далі виглянув з-за кута пам'ятник Котляревському. Погрозив кулаком та й каже басом:
- Заїбали класику душу мотати, пєвці пролєтаріату йобані. Ану ноги в руки і про тяжку судьбу трудового народу писать побігли. А то я щаз ше Шевченка позову, а він скульптура проста. Чуть шо Кобзарем по мармизі пиздить.
Перелякались молоді письменники та й на Троєщину втекли. А Іван Семенович гречно поклонивсь Івану Петровичу і додому пішов, чай пить та голу Кшесінську в інстаграмі лайкать.
-Кшесинскую я бы и сам "лайкнул". ))
-а хіба Котляревський матюкався?
-пам"ятнику можна?)
-я чув. голубів особливо не люблять
-Франко у Львові так загне, шо аж в універі викладачі вікна закривають
- А в Тернополі Шевченко реально бухає!!! пам'ятник
-фотку в студію
-То ж процес - його не сфоткаєш!))) Ставите стакан з горілкою, відходите/відвертаєтеся на кілька хвилин, повертаєтеся - стакан є... пустий!)))
більше
maxy.diary.ru/p211052576.htm